17 лютого - народився кардинал Йосип Сліпий - Наш календар - Наш календар - Брошнівський професійний лісопромисловий ліцей
Четвер, 08.12.2016, 08:59
Брошнівський професійний лісопромисловий ліцей
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Наші координати

Наші координати:
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ,
РОЖНЯТІВСЬКИЙ Р-Н, СМТ.БРОШНІВ-ОСАДА
ВУЛ.СТЕПАНА БАНДЕРИ, 5
Телефон: (03474) 46-4-60, 46-8-17
Електронна пошта: litsey-broshniv@ukr.net
Сайт: www.litsey-broshniv.at.ua
Ліцей у Фейсбуці
Брошнівський Ліцей

Створіть Свою Візитку
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Наш календар
Головна » Дошка оголошень » Наш календар

17 лютого - народився кардинал Йосип Сліпий
Інформація | 14.02.2012, 10:54

Верхо́вний архієпи́скоп Йо́сип Сліпи́й (у світі Йо́сип Коберни́цький-Дичко́вський; *1892, Заздрість — †7 вересня 1984, Рим) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Римо-Католицької Церкви; з 1 листопада 1944 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, з 23 грудня 1963 року Верховний Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.


Йосип Сліпий народився 17 лютого 1892 в селі Заздрість, Теребовельського повіту в багатодітній родині. Батько — Іван Коберницький-Сліпий, мати — Анастасія Дичковська. Дід Йосипа мав сільське прізвисько «Сліпий». За переданням, цей псевдонім походив від одного з предків, якого у 1709 росіяни осліпили за те, що він воював під Полтавою проти царя Петра І на стороні гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла XII.
У 1898—1901 навчався в початковій школі с. Заздрість. Вже з другого класу вивчав польську і німецьку мови. 1911 з відзнакою закінчив Тернопільську семінарію та здобув атестат зрілості.

1911 вступив до Львівської духовної семінарії. Тут, у Львові, зустрівся з митрополитом Андреєм Шептицьким, у якого молодий юнак спитав поради чи бажання розпочати університетські студії може бути перешкодою до священства. Глава УГКЦ розвіює сумніви Йосипа: «можна дуже добре користуватися наукою і навчанням в час служби Богові і це зовсім не є в контрасті з тайною священства». Як зазначає біограф Йосипа Сліпого — єпископ Іван Хома, — митрополит Андрей, бачачи природні обдарування Йосипа посилає його на навчання до Інсбрука, в Австрію, та в богословську колегію «Канізіянум».  

Після повернення з ув'язнення в Росії митрополит Андрей 30 вересня 1917 в Унівській лаврі висвячує Йосипа Сліпого на священика. У 1918 в Інсбруці захищає докторську працю на тему «Die Auffassung des ewigen Lebens nach dem heiligen Evangelisten» Johannes (Поняття про вічне життя в євангелії св. Йоана). А в 1921 — габілітаційну працю «Die Trinitatslehre des byzantinischen Patriarchen Photios» (Тринітарне вчення візантійського патріарха Фотія).

По недовгій душпастирській праці з 1922 року професор догматики Греко-католицької духовної семінарії у Львові, з 1926 року — її ректор. Став організатором Богословського наукового товариства, з 1926 р. був його незмінним головою. Написав для нього статут і згуртував навколо себе науковців. Був засновником та редактором квартальника «Богословія» з 1923 р. Розбудував 1929 року за дорученням митрополита Андрея Шептицького семінарію. 14 квітня 1929 р. став ректором Львівської Богословської академії. Урочиста інавгурація відбулася 6 жовтня 1929 р.

З 1926 р. — член кураторії Українського національного музею у Львові, а 1931 заступник голови Українського католицького союзу.

За наукові заслуги і активність у розбудові культурно-національного і релігійного життя в 1930 р. його обрано дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка .

З 1935 р. — соборовий крилошанин, митрат та архідиякон Львівської митрополичої капітули.

Відбув низку наукових подорожей по Західній Європі і до Святої Землі, брав активну участь в унійних конгресах у Велеграді, Празі й Пінську, організував унійний з'їзд у Львові 1936 року.

Під час першої радянської окупації Західної України (22 грудня 1939 року) митрополит Андрей Шептицький, за згодою Папи Пія XII, висвятив таємно митрата Сліпого на єпископа з правом наступництва з титулом архієпископа Серрейського.

30 червня 1941 році Й. Сліпий підтримав Акт відновлення Української держави.

По смерті митрополита Шептицького 1 листопада 1944 року він перебрав провід над Галицькою митрополією. Разом з іншими українськими католицькими владиками 11 квітня 1945 року був ув'язнений радянською владою і засуджений на 8 років важких робіт. Рік по тому, під тиском подібних репресій, було здійснено «самоліквідацію» Української греко-католицької церкви.

Відкидаючи постійні радянські пропозиції переходу на православ'я, Сліпий був далі засуджений у 1953, 1957 і 1962 роках. Відбув разом 18 років заслання у таборах Сибіру та Мордовії (табори:Дубравлаг).

Унаслідок численних заходів впливових осіб та на клопотання папи Івана XXIII митрополита Сліпого звільнено з ув'язнення: 9 лютого 1963 року він прибув до Риму й оселився у Ватикані. Апостольська Столиця 23 грудня 1963 року визнала, що галицький митрополит має статус Верховного архієпископа й іменувала Сліпого членом Східної конгрегації, а 25 січня 1965 року папа Павло VI іменував його кардиналом. Як Верховному архієпископу йому належав титул «Блаженніший». З весни 1975 року Й.Сліпий користувався титулом патріарха, — та Рим його таким не визнав.

Верховний архієпископ від самого приїзду до Риму намагався організувати самоуправу помісної Української Католицької Церкви, очоленої патріархом (його виступ на 2-й сесії Другого Ватиканського Собору). Проте не знайшов зрозуміння для своїх планів у Апостольській Столиці, на думку якої створення українського католицького Патріархату — «не на часі».

У 1968, 1970, 1973 і 1976 рр. кардинал Сліпий відбув архієрейські подорожі по країнах Європи, Америки, Азії й Австралії, щоб зміцнити зв'язки з вірними діаспори, пожвавити церковно-релігійне життя та репрезентувати Українську Греко-Католицьку Церкву на чужині. Брав участь у трьох міжнародних євхаристійних конгресах (Бомбей, Богота, Мельбурн).

Як Верховний архієпископ з патріаршими правами скликав кілька синодів Української Греко-Католицької Церкви, з яких важливіші — 1969, 1971 і 1973 років. На останньому із них була ухвалена конституція патріархального устрою для УГКЦ. Свої розпорядження Сліпий вміщував у «Благовіснику Верховного Архієпископа візантійсько-українського обряду», який виходить з 1964 року.

Додав: vitmel |
Переглядів: 392 | Розміщено до: 14.03.2012 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright VitMel © 2016
Форма входу
Пошук
Погода
Погода в Україні
Калькулятор
Наші ВІТАННЯ !
Брошнівський ліцей вітає із Днем народження